• Головна
  • Ідея соборності, вміння домовлятися та гімн України у центрі Чернівців: Ганна Скорейко про цікаві факти та уроки Буковинського віча
Буковинське віче
12:11, 3 листопада 2020 р.
Надійне джерело

Ідея соборності, вміння домовлятися та гімн України у центрі Чернівців: Ганна Скорейко про цікаві факти та уроки Буковинського віча

Буковинське віче
Ідея соборності, вміння домовлятися та гімн України у центрі Чернівців: Ганна Скорейко про цікаві факти та уроки Буковинського віча

3 листопада 1918 року у Чернівцях близько 10 тисяч буковинців зібралися разом на народні збори, щоб оголосити про важливе державницьке рішення - возз'єднання Північної Буковини із Західноукраїнською Народною Республікою та злуку з "Великою Україною", пише 0372.ua.

Буковина 1918 року

День Буковинського віча є одним із найяскравіших і найважливіших сторінок в історії Буковини. Про необхідність пам'ятати такі події, важливість засвоєння історичного уроку, актуальність і символізм Буковинського віча сьогодні наша кореспондентка запитала у Ганни Скорейко, кандидатки історичних наук, доцентки Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича.

Нагадаємо, ми писали раніше, що У новому накладі книги про Стуса надрукували рішення Дарницького суду Києва

Значення даної події визначається не тільки тим, що у Чернівцях 3 листопада 1918 року на 10-тисячному зібранні буковинців було ухвалено рішення підтримати створення Західноукраїнської народної республіки, але, як зазначає Ганна Скорейко, вперше проголошено ідею соборності України, об’єднання усіх українських земель в єдиній Україні.

Ганна Скорейко, історик

Науковиця зауважує, що ця велелюдна маніфестація стала результатом добре організованої роботи щойно створеного "Українського Крайового Комітету Буковини" - буковинської секції Української Національної Ради на чолі з Омеляном Поповичем.

Вперше за багато років усі українські політики перестали сперечатися між собою, об’єднали зусилля і продемонстрували вірність ідеям української держави. А це своєю чергою, викликало повну довіру до них з боку українського населення Буковини. Відразу після віча його учасники роз’їхалися по домівках і негайно ж взялися до розбудови місцевих органів влади, - каже історик.

Важливо наголосити на ще одній цікавій особливості Буковинського віча – у ньому брали участь і чоловіки, і жінки, і юнаки, і похилого віку краяни. На думку нашої співрозмовниці, така представленість засвідчила той факт, що віче стало справді святом народного волевиявлення.

Який же історичний урок сучасні українці мають добре засвоїти, вивчаючи такі події, як віче на Буковині? Науковиця стверджує, що одним із найважливіших надбань буковинського віча в скарбниці народної боротьби можна вважати здатність домовлятися – частина румунських політиків на чолі з Аурелом Ончулом пристали на пропозицію української спільноти поділити Буковину за національною ознакою. "У рішенні віча підкреслювалася повага до прав та свобод національних меншин, зокрема, визнано єврейську національність", - зазначає вона.

Також беззаперечним є той факт, що Буковинське віче доводило політичну дієздатність тогочасних українців.

Під час віча проявилося дуже багато важливих символів політичної зрілості українців – визнання республіканської форми правління, утвердження права народу на самовизначення на противагу принципу "історичної справедливості", який сповідували більш агресивно налаштовані сусіди, - каже історик.

Особливий наголос наша співрозмовниця зробила на тому факті, який не є загальновідомим, проте має важливе символічне значення.

Справжнім відкриттям для більшості наших сучасників може стати той факт, що вся маніфестація на теперішній Театральній площі завершилася спільним виконанням "Ще не вмерла Україна" та "Не пора". Однак уже 11 листопада 1918 року ця масштабна робота по розбудові власної держави перервалася приходом на Буковину румунських військ, - розповідає доцентка Чернівецького національного університету.

Після того, як румунські війська окупували Північну Буковину, об'єднавчі прагнення буковинців зіткнулися з реальною перешкодою, проте говорити про поразку Віча ми не можемо. На думку Ганни Скорейко, найголовніший урок полягав у тому, що українці виявилися не готовими до такого перебігу подій, не встигли сформувати власні військові підрозділи і були змушені визнати поразку.

Однак ідеї віча продовжували надихати молоде покоління українців на боротьбу за свою державу. Зрештою сьогодні ми можемо сказати, що гасло "Бажаємо до України" втілено в життя, - переконана вона.

Але маємо пам’ятати, що справжня нація утверджується тільки тоді, коли готова захищати свою державу.

Читайте також«Перемога Пальчевського» судами намагається зірвати виборчий процес на Буковині, – «ЄС»

"Якщо не діяти тут і зараз, рятувати не буде кому і кого": у Чернівцях провели Громадський форум

#Буковинське віче #подія #історичний урок #соборність #Ганна Скорейко
Оголошення
live comments feed...