Христос народився: традиції святкування Різдва буковинських поляків

25 грудня святкують Різдво християни західного обряду. На Буковині так історично склалося, що народження Ісуса Христа святкують і 25 грудня, і 7 січня.

До включення території Північної Буковини до складу СРСР у 1940-х рр., буковинці відзначали релігійні свята за григоріанським календарем, за яким Різдво припадало на 25 грудня. Та навіть після переходу на юліанське літочислення, численні етнічні громади поляків, румунів продовжували святкувати народження Сина Божого саме у цей день. У незалежній Україні 25 грудня є державним святом, тому й християни східного обряду сьогодні також святкують.

Різдво є одним із найголовніших релігійних свят власне для польської громади Чернівецької області, яка налічує близько 5,5 тис. чол., в тому числі у Чернівцях проживає 2,5 тис. чол. Кореспонденту 0372.uaвдалося поспілкуватися про традиції відзначення Різдва із Головою  обласного Товариства польської культури імені Адама Міцкевича Владиславом Струтинським.

Поляки з великим трепетом ставляться до свята Різдва, воно має не тільки релігійне значення, а є важливою частиною польської культури.

Різдво (Boże Narodzenie) завжди шанувалося серед поляків як сакральне і духовне свято. Традиції його відзначення передаються від покоління до покоління з давніх давен. Святкуванню Різдва передує католицький Святвечір, або як його ще називають Вігілія (Wigilia). У цей день, 24 грудня, господині здійснюють останні приготування до святкової вечері у колі сім’ї. Однак найважливішим для католика у день Вігілії – молитва, з якою готують їжу, роблять пожертви, йдуть до костелу на службу. Моя мама завжди говорила, що на Святвечір потрібно переосмислювати всі справи, які ми вчинили впродовж року, і обов’язково пробачати тим, хто нас образив.

З огляду на релігійну важливість святкування Різдва як свята, що несе мир і злагоду людям, поляки Буковини у цей день намагаються не сваритися, виявляти чуйність до ближнього і протягати руку допомоги навіть ворогу. Причому за святкову вечерю важливо сідати з добрими помислами і душевним спокоєм.

На святвечір традиційно католики готують 12 страв, так само, як і християни східного обряду. Сідають за стіл з появою на небі першої зірки (gwiazdkі), що символізує народження Сина Божого. Проте найважливішим дійством є ламання різдвяного оплатеку, яким члени родини діляться перед вечерею і бажають один одному добра. Оплатек (opłatek) – це тоненька пластина з прісного тіста, що є символом тіла Христового. У нашій родині перед вечерею починала ділити оплатек мама, причому кожному діставався шматок з декількох слоїв, таким чином вся родина єдналася одним оплатком. Ми ламали і куштували оплатек із побажаннями злагоди, добра і радості у новому році.

На Святвечір всі страви за традицією є пісними. Серед національних польських страв на столі має бути кутя, польський борщ, вареники, тушкована капуста, узвар.

У нашій сім’ї щороку в цей день спочатку мама, а потім вже і моя дружина, готують запечений короп та вареники з картоплею і солодким сиром. Їх смак я пам’ятаю з дитинства, і лише на Різдво вони є особливо смачними. На столі під час вечері завжди стояла порожня тарілка, яку не забирали до наступного ранку. Столові прибори залишалися для будь-якої людини, яка могла б зайти до будинку поляка на свято і була б прийнята як член сім’ї.

Після пісної вечері вся родина йде на вечірнє богослужіння до костелу, де наприкінці служби кожен обов’язково, протягуючи руку іншому парафіянину, бажає добра і злагоди.

Під час служби у костелі, а потім і впродовж усіх різдвяних свят польська громада традиційно колядує. Найчастіше звучать колядки «Тиха ніч» (Cicha noc) та «Бог народжується» (Bóg się rodzi). А вже 25 грудня поляки ходять в гості, вітають один одного із Різдвом. Це те свято, що зберігає все прекрасне, що є в нашому світі. Воно приносить спокій, щирість, радість і неймовірне відчуття чуда.

Редакція 0372.ua вітає усіх християн західного обряду із світлим Різдвом Христовим!

Читайте також: Вибираємо штучну ялинку правильно - поради буковинцям від Держпродспоживслужби