Запальне мистецтво коктейлю: розповідь буковинського бармена

6 лютого відначається Міжнародний день бармена, започаткований на честь людей, котрі дарують без перебільшення позитивні емоції, радісні відчуття, душевну розмову і яскраве свято посеред буденності життя. 

З нагоди святкування всесвітнього дня барменів кореспондент 0372.ua поспілкувалася із професійним "смачним барменом", Олександром Ковалем. Зізнаюся, що розповідь була настільки цікавою, що й самій закортіло спробувати себе за барною стійкою.  Знайомтеся - Олександр Коваль, 30 років, дипломований бармен з одинадцятилітнім досвідом професійної діяльності, шоумен, організатор власної школи барменів.

Олександр розпочав свою професійну діяльність ще у 2009 році, проте шлях до справи життя був не легким. 

У студентські роки багато молодих людей отримують свій перший досвід роботи. Головна ціль - додатковий заробіток. Ще під час навчання на третьому курсі економічного факультету ЧНУ імені Ю. Федьковича, я влаштувався офіціантом в одному із закладів міста. Працюючи там впродовж року, завжди звертав увагу на роботу бармена, на спілкування з клієнтами, принципи барменської справи. Ця справа припала мені до душі. Я зробив для себе висновок, що чим якісніше, обов'язково з посмішкою на обличчі, ти подаєш страву чи напій клієнту, тим більше приносиш користі. Ця користь проявляється у хорошому настрої людини, кол вона йде із закладу. Крім того, якісне обслуговування тягне за собою вдячність клієнта і, як результат - більші чайові. Погодьтеся - для студента це вагома причина працювати краще.

Розуміючи, що працювати барменом хлопцю більше до вподоби, він не вагався, коли йому запропонували спробувати свої сили за барною стійкою. Проте перший досвід у ролі бармена виявився далеко не успішним.

В одному із закладів, де я також працював офіціантом, звільнилася вакансія бармена і я вирішив себе спробувати. Проте спершу не розрахував свої сили. Я не зовсім виправдав надій власників – не мав досвіду, не було кому навчити принципам роботи за баром. Тут треба бути добре обізнаним із бухгалтерським обліком, ньюансами барменської справи тощо. Я такими знаннями і навичками не володів. Оскільки одна зміна адміністраторів давала одні поради щодо роботи, друга - зовсім протилежні, в кінцевому результаті це призвело до звільнення. Зрештою, я вирішив розібратися краще, який функціонал має виконувати професійний бармен. Окрім того, довести собі і, звісно, колишнім роботодавцям, що чогось вартий. Поїхав до Києва навчатися в одній з кращих шкіл барменів. Я став кращим у групі. Після випускного шестигодинного "живого" екзамену, який складав перед представниками мережі ресторанів "Козирна карта", отримав пропозицію роботи барменом. Успішна здача іспиту забезпечила стажування в одному із закладів "Козирної карти" у столиці.

Наш співрозмовник зізнався, що просто не тямив себе від щастя. Скласти успішно іспит і одразу ж отримати роботу - здавалося нереальним. Олександр певний час працював у Києві, що дало йому неоціненний досвід роботи у крутій ресторанній мережі. Однак для себе він вирішив розвивати цю справу у Чернівцях.

Я вирішив повернутися до дому, де мені запропонували посаду старшого бармена в одному із заміських відпочинкових комплексів Буковини. Урок, який я вивчив ще у Києві, - заробляти можна багато, потрібно постійно вдосконалювати навички, щоб покращувати подачу напоїв і бути професіоналом. Але цього можна було досягнути завдяки підвищенню кваліфікації. Для мене це могло статися завдяки флейрингу - приготуванню коктейлів з використанням елементів жонглювання (підкидання пляшок, шейкерів і таке інше). Такі вміння різко впливають на заробіток і впізнаваність бармена. Тому я вирішив освоїти певні техніки, пройшовши курс навчання у школі з флейрингу в Івано-Франківську.

Олександр був натхненний новими знаннями, отриманими в Івано-Франківську. Він також завуважив, що постійно згадує слова наставника школи про те, що "не справедливо щодо клієнтів, якщо ти будеш займатися флейрингом лише в залі, на тренуваннях - потрібно показувати своє мистецтво людям". Такі речі якнайбільше мотивують до покращення власних результатів шляхом участі в різноманітних змаганнях.

Барменство є своєрідним спортом, боротьбою за бажаний результат серед найсильніших. Освоївши основи флейрингу, я вирішив брати участь і в змаганнях з цього виду барменської справи. Змагання з флейрингу - це серйозні чемпіонати різного рівня. До речі, три дні назад закінчився Чемпіонат світу з барменства. Загалом, я брав участь у багатьох змаганнях, тричі ставав переможцем на обласних чемпіонатах. По Західній Україні зайняв 5 місце, ввійшов у 10-ку кращих барменів України. На міжнародних змаганнях зайняв 15 місце. Це поки не найбільші, але все ж особисті здобутки.

Зауважу, що мій співрозмовник вирішив не зупинятися на досягнутому і розвиватися у напрямку бармен-шоу. Для участі у різноманітних розважальних та культурно-масових заходах він почав розробляти ексклюзивні коктейльні подачі, які були б максимально приємними, яскравими і смачними для гостей.

Щоб підвищити рівень майстерності флейрингу, записався на індивідуальне навчання до триразового чемпіона України по барному мистецтву у Запоріжжі. Після цього започаткував власне бармен-шоу, даруючи людям цікаву шоу-програму, якісні смачні напої і хороший настрій. Паралельно я створював авторські коктейльні меню для різних закладів Чернівців.

До речі,  Олександр наголосив, що у Чернівцях зіткнувся з проблемою, що невеликий відсоток працюючих у місті барменів можуть правильно подати каву, не те, щоб коктейлі.

Зважаючи на такі обставини, я вирішив започаткувати власну школу для барменів - "Bartender school". В ній викладється базовий курс барного мистецтва (історія, сумісність алкогольних напоїв, змішування коктейлів на швидкість, екстремальні подачі коктейлів, сомельє, баріста, психологія поведінки бармена, менеджмент барної справи). А щоб ділитися із студентами європейським досвідом, прийняв запрошення від італійського відпочинкового комплексу на курорті в Калабрії.

Наголошу, що спілкувалися ми з Олександром під час поїздки містом, адже він вже п'ятий рік поспіль виступає одним із організаторів вечірок барменів з нагоди їхнього професійного свята.

На питання, з якими труднощами стикається бармен у своїй роботі, він відповів:

Якщо любити свою професію, то важкого нічого не має. Можуть бути певні труднощі у фізичному плані, адже по 8-10 годин стоїш за барною стійкою. Якщо не пристосований до такого режиму - буде складно. 

Також Олександр переконаний, що флейринг - це варіант самовираження, адже у кожного бармена присутній свій стиль.

Найвідоміші бармени світу мають власні "фішки", всі інші можуть переймати ці навички від них, так би мовити, працюючи в їх стилі. Бармени, наприклад, надихаються кумирами, беруть у них частину трюків, але й придумуть власні, ексклюзивні.

Ну і, зрештою, кореспондент поцікавилася, який коктейль для бармена є найулюбленішим.

Буду відвертим, маю багато власних авторських рецептів і найприємніші ті, що подобаються людям. Мені найбільше до смаку коктейль "Mай Тай" та його інтерпретації. Рецептом звісно не поділюся, бо це мій власний секрет, проте при нагоді можу приготувати. 

Кожна професія є особлива по-своєму, є плюси і мінуси, з якими стикаються щодня. Проте для себе вирішила, що барменська справа - це відповідальність і точність у кожному русі шейкером. А ще, безсумнівно, - мистецтво, яке приносить естетичну насолоду та приємні емоції.

Всіх барменів вітаємо із професійним святом!

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Мінцифри презентували мобільний додаток "Дія". Прочитати про це можна ТУТ.