Захисти дитину - зупини насильство!

Кількість дітей, які стикаються із насильством у родині, збільшується. З початку дії карантинних обмежень ситуація щодо домашнього насилля істотно не змінилася. За поточний рік поліціянти відреагували на понад 1200 повідомлень, що стосуються домашнього насилля. За результатами проведених перевірок понад 320 фактів отримали підтвердження. За цей період від протиправних дій кривдників на Буковині постраждали 26 дітей,– зазначають увідділі комунікації поліції Чернівецької області. «Зокрема виявлено 16 випадків сексуального насилля над неповнолітніми. Шістьом дітям не виповнилося 14 років. Виявлено один випадок, коли дитина завагітніла», – повідомляє начальник відділу ювенальної превенції Чернівецької області Микола Басараб.

Сьогодні зустрічаються різні форми насилля: психологічне, фізичне, сексуальне та економічне. Втім, найчастіше від нього страждає найбільш вразлива та найменш захищена група населення – діти. Найгірше, коли насилля здійснюється зі сторони найближчих людей. Жорстоке поводження з дітьми і неповага до їхніх інтересів можуть мати складні наслідки: негативний відбиток на психоемоційному стані, здоров’ї, розвитку і соціалізації дитини, часом – це загроза для життя чи навіть причина смерті. На жаль, не всі знають, що здійснення дій насильства над дитиною є свідченням не тільки не виконання належним чином батьківських обов’язків, а й законодавчої безвідповідальності. Тому життєві ситуації бувають різними.

Таї всього 14. Раніше проживала з батьками в одному з районних центрів Чернівецької області. У дівчинки розщілина м’якого піднебіння і губи. Її батько постійно знаходився в стані алкогольного сп’яніння, не цікавився дочкою та її досягненнями. У школі однолітки пригнічували і принижували дівчинку через зовнішній вигляд. Вона росла із почуттям провини за власну неповноцінність, про яку їй постійно нагадував тато. Часто їй доводилося бути свідком фізичного насилля над мамою та важкохворим братом. Як наслідок, дівчинка дуже замкнута, відчужена, має глибоку травму власної неповноцінності та непотрібності. Важко йде на контакт, боїться довіряти людям, постійно перебуває в депресивному стані, в очікуванні найгіршого. Часто проводить час на самоті.

«Ти нічого особливого не зробив, це твої обов’язки. Ми тобі нічим не зобов’язані. До 18 років, живеш з нами, а далі як сам знаєш! Через недоспані ночі ми свою молодість змарнували. Мовчи, інакше як дам зараз..», – такі вислови доволі часто можемо почути навіть у тій родині, де, здавалося би, насильство неможливе. Але коли дитина чує подібні речі, то це заподіює їй травму, яка має назву «психологічне насильство». Після цього вона замикається у собі, не відповідає на ваші запитання, прогулює школу. Зрештою дитина починає проявляти себе у агресивній формі, відчуває труднощі соціалізації: у неї порушені зв’язки з дорослими, немає відповідних навичок спілкування з однолітками, вона не може розкрити своє внутрішнє «я» тощо.

Основним міжнародним правовим документом спрямованим на подолання насильства над дітьми та призваним захищати їхні права є Конвенція про права дитини, ратифікована Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року. Зокрема, статтею 19 передбачено, що кожна держава-учасниця вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.Національне законодавство України також містить положення, які покликані захищати дитину від насильства в сім’ї та регламентують діяльність державних органів щодо попередження і припинення насильства в сім’ї.

Насамперед – це Конституція України, норми якої визначають та гарантують охорону і захист прав дітей у нашій державі. У статті 52 Конституції вказано, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуютьсязаконом. Важливо знати, що за ці та схожі до насильства правопорушення передбачена кримінальна відповідальність! Перебування з кривдником в сімейних відносинах не виключає необхідності притягнення його до кримінальної відповідальності. Саме тому, якщо ви дедалі частіше стали помічати, що у вашій родині відбуваються сварки, залякування, побої чи погрози, необхідно звертатися до поліції із заявою про злочин та наполягти, щоб відкрили кримінальне провадження, внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, негайно призначили судово-медичну експертизу тощо.

Безкоштовні  консультації можна почути за номерами:

Національна “гаряча лінія” для запобіганнядомашнього насильства, торгівлі

людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 386 (короткий номер з

мобільного).

Національна дитяча “гаряча лінія”: 0 800 500 225 або 772 (для дзвінків з

мобільного).