Віддав життя за можливість кожного з нас жити - пам'яті загиблого на війні буковинця

Юрій Ткачук

Юрій Васильович Ткачук народився 5 травня 1994 року у селі Черепківці Глибоцького району Чернівецької області. Був єдиним сином у сім’ї.

Далекого 2001 року поріг Черепковецької загальноосвітньої школи І-ІII ступенів переступив допитливий хлопчина, який перебував у стінах навчального закладу 11 років. Юрій був безконфліктним, привітним, організованим, увічливим учнем. Односельчани назавжди запам’ятали його усміхненим, з відкритим щирим серцем, готовим прийти кожному на допомогу.

Після закінчення школи в 2012 році юнака призвали до лав Збройних Сил України. Військову службу проходив в містах Сімферополь, Керч та Феодосія.

Старший сержант Юрій Ткачук перебував у Донецькій та Луганській областях у складі першої гірсько-штурмової роти Збройних Сил України, яка виконувала бойове завдання в зоні антитерористичної операції. Хоробро воював іще з 2020 року, а з 24 лютого 2022-го став до оборони рідної землі від повномасштабного вторгнення російської орди. Мужній воїн зумів здобути авторитет і стати прикладом для своїх побратимів. Мав численні подяки та нагороди.

У несправедливій кровопролитній війні з російськими окупантами під час виконання бойового завдання 15 серпня 2022 року серце Юрія перестало битися. Він загинув як герой, віддавши своє життя за можливість кожного з нас жити, творити, любити, вчитись, працювати під мирним небом.

У воїна залишилися мати й бабуся.

Присвята Юрієві Ткачуку від Ніни Трало:

«Мамо, я до тебе вже не повернуся

і в дворі на стежці не зіткнемось ми.

У хмаринку білу я перетворюся,

упаду на трави дрібними слізьми.

Ти із сумом, мамо, дивишся на небо

і скорботним криком тишу розрива,

ти голосиш… Мамо, рідненька, не треба,

вже ж ніхто не верне твоє журавля.

Ти пробач, матусю, це ж моя провина,

що від твого горя почорнів весь світ.

Що і ти, рідненька, і уся родина

обтрусили в горі радості ввесь цвіт.

Мамо й Батьківщино, ви в мене єдині,

я ж за вас загинув у кривавій млі,

щоб ясний світанок і погожа днина

панували вічно на моїй землі».

Незабутні: Буковина пам'ятає

Читайте: 19 травня Буковина провела в останній шлях загиблого Воїна

Ще не підписані на наш Telegram канал? Зробіть це зараз

Слідкуйте за нашими оновленнями у Viber (новини Чернівців)