Гостра потреба чи теж бізнес - блог про вуличні заробітки у Чернівцях

Заробляти собі на життя можна мільйоном способів. Все залежить від бажання та навичок. 

Одразу зверну увагу, що блог - це субʼєктивна думка. Він не має на меті когось образити, тут зібрані лише мої роздуми на основі спостережень.

На вулицях Чернівців я зустрічаю дуже багато людей, які просять милостиню. Мабуть, такої кількості я не бачила в жодному іншому місті, де бувала. І це мене спочатку дивувало, а потім я звикла. А дивувало мене це тому, що серед тих, хто просить милостиню - чимало молодих людей працездатного віку.

Я нічого не кажу про бабусь та дідусів, які мають мізерну пенсію, яких не підтримують діти, і яким не залишається іншого вибору, крім того, щоб піти на вулицю до перехожих. Хоча і тут бувають різні ситуації… Когось діти чи онуки можуть змушувати виходити на вулицю, аби старенькі заробляти їм на алкоголь чи ще щось гірше.

Все цікаве та найважливіше читайте у нашому Telegram

Так ось, зовні працездатні люди обирають, як на мене, найлегший шлях - просити грошей в інших, замість того, щоб хоч спробувати кудись влаштуватись на роботу. Хоча б двірником, прибиральником, посудомийкою тощо. Як на мене, це краще, ніж чекати на вулиці з простягнутою рукою. При цьому, такі люди часто навіть агресивно реагують, якщо кидаш їм якусь дрібну купюру чи металеві монети.

З іншого боку - є люди, які намагаються не просто просити гроші в людей, а якось їх заробити. Продають квіти, зроблені власноруч іграшки, грають пі інструментах та співають на вулиці Кобилянської, виносять на ринок якісь свої овочі та фрукти. І таким людям дійсно хочеться допомогти, купивши у них щось, чи просто грошима подякувавши за спів чи гру на інструменті.

А що ви думаєте стосовно такої теми? 

Читайте: У Чернівцях пенсіонерка неочікувано відреагувала на милостиню