Турецька криниця в Чернівцях заростає байдужістю й графіті (ФОТО)

У самому серці Чернівців, на площі Пресвятої Марії, стоїть Турецька криниця — одна з найстаріших пам’яток міста. Її історія сягає часів Османської імперії, а сама вона — мов кам’яне свідчення багатокультурного минулого Буковини. Та сьогодні цей унікальний об’єкт більше нагадує покинуту споруду, ніж туристичну перлину.

Витоки та легенди

Турецька криниця з’явилася в Чернівцях у період XVI–XVIII століть, коли територія перебувала під турецьким впливом. Це було основне джерело води для мешканців міста до будівництва центрального водогону в 1895 році. Поряд з нею в різні епохи існували православна церква Успіння Пресвятої Богородиці та єврейська міква — цілий релігійний ансамбль, що уособлював багатонаціональний дух Чернівців.

З криницею пов’язана й романтична легенда: начебто турецький паша закохався в дівчину, яка брала тут воду. Після того, як вона відмовила йому, дівчина — з горя або протесту — кинулася в криницю. Ця історія зробила місце не лише функціональним, а й емоційно знаковим для чернівчан.

Відновлення та нове життя

У 2008 році, до святкування 600-річчя Чернівців, площу з Турецькою криницею реконструювали. Відновили павільйон, оновили облицювання, облаштували сходи, фонтан, підсвітку та встановили декоративний квітковий годинник. Тоді це стало улюбленим місцем прогулянок, фотозйомок і відпочинку як для місцевих, так і для туристів.

Сучасний вигляд: символ занепаду

На жаль, сьогодні Турецька криниця виглядає зовсім інакше. Павільйон, що накриває джерело, повністю розписаний графіті та нецензурними написами. Кам’яна основа споруди має тріщини та відколи, борти навколо басейну — понівечені. Усередині — порожньо: води немає, а ознак обслуговування чи догляду — ще менше. Табличка з назвою площі — теж забруднена. Контраст між занедбаною пам’яткою й доглянутими сходами, газонами та ліхтарями навколо підкреслює, що саму криницю просто залишили поза увагою.

Боротьба за спадщину

За останнє десятиліття неодноразово обговорювали потребу в оновленні площі, проте значущих кроків не зроблено. У 2012–2020 роках чернівчани виступали проти встановлення тут нової каплиці — збереження історичного ансамблю вважалося пріоритетом. Однак з кожним роком без догляду навіть автентична архітектура втрачає привабливість і фізично руйнується.

Під час повномасштабної війни Турецьку криницю також не реставрували.  ідентичності.

Турецька криниця — це не просто архітектурна споруда. Це — історія міста, символ давнього співіснування різних культур і народів. Зараз вона потребує не гучних святкувань, а турботи, очищення і охорони. 

Читайте також: Базиліка, з якої почалися Чернівці: історія першої мурованої споруди міста (ФОТО)