• Головна
  • Бронхіальна астма: чернівецька лікарка розповіла про симптоми, попередження та профілактику хвороби
бронхіальна астма
18:03, 11 грудня 2020 р.
Надійне джерело

Бронхіальна астма: чернівецька лікарка розповіла про симптоми, попередження та профілактику хвороби

бронхіальна астма
Бронхіальна астма: чернівецька лікарка розповіла про симптоми, попередження та профілактику хвороби

Бронхіальна астма – це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке клінічно проявляється епізодами свистячих хрипів, задишкою, відчуттям скутості в грудях і кашлем, особливо вночі або рано вранці, пише 0372.ua

Нагадуємо, ми писали раніше, Що варто знати про гострі респіраторні захворювання та як діяти: поради чернівецької лікарки

В Україні спостерігається недостатнє діагностування бронхіальної астми серед населення країни

Згідно з даними ВООЗ близько 30% дорослого і 35% дитячого населення планети страждають на алергійні захворювання того чи іншого ступеня вираженості, причому 40% випадків припадає на країни з високим рівнем економіки. Встановлено, що рівень захворюваності на алергійні захворювання та сенсибілізації до алергенів тісно корелює з рівнем соціально-економічного розвитку. 

В Україні за офіційними даними менше 1% населення хворіють на астму, але такий показник, на жаль, не є свідченням низького рівня захворюваності, а швидше вказує на недостатнє діагностування бронхіальної астми серед населення країни.

Зважаючи на дані статистики, багато людей шукають відповіді на питання: Чи можу я попередити виникнення бронхіальної астми? Що я можу зробити для зменшення прогресування захворювання? Відповіді на ці важливі запитання, а також поради щодо профілактики бронхіальної астми у дітей та дорослих наша кореспондентка знайшла під час розмови із доценткою кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Буковинського державного медичного університету, кандидаткою медичних наук Дудкою Інною Володимирівною.

Науковиця зазначає, що для здорової людини основне – це попередження розвитку алергії і хронічних хвороб дихальних шляхів (наприклад, хронічний бронхіт). Однак, вона зауважує, що заходи первинної профілактики астми у дітей і дорослих відрізняються.

Первинна профілактика астми у дітей

у дітей найчастіше розвивається атопічна (алергічна) астма

Як стверджує доцентка БДМУ, у дітей найчастіше розвивається атопічна (алергічна) астма, яка безпосередньо пов’язана з іншими формами алергії та має спадкову схильність.

Інна Володимирівна наводить кілька прикладів того, що ж свідомі батьки можуть зробити задля попередження виникнення різних форм алергізації організму своєї дитини:

  • забезпечити грудне вигодовування новонароджених і дітей першого року життя;
  • своєчасне введення допоміжного харчування (не раніше, ніж на 6 місяці першого року життя);
  • забезпечити сприятливі умови життя дитини, уникаючи контакту з тютюновим димом або іншими подразнюючими речовинами;
  • своєчасно виявляти та правильно лікувати бронхіт, синусити, тонзиліти, аденоїди.

Первинна профілактика астми у дорослих

"Дорослим, крім можливого зменшення контакту з факторами-алергенами (побутовими, харчовими і т. ін.), необхідно виключити тривалий контакт з подразнюючими речовинами (тютюновий дим, професійні шкідливості) та своєчасно лікувати хронічні захворювання дихальних шляхів (таких як хронічний бронхіт)", - розповідає лікарка.

Наша співрозмовниця зауважує, що для алергізованих пацієнтів, існуть заходи щодо попередження бронхіальної астми.

Заходи щодо профілактики хвороби проводяться у алергізованих осіб або у пацієнтів на стадії передастми, які ще не хворіють на астму, - каже Інна Дутка.

Яким категоріям пацієнтів потрібно мати насторогу?

- особам, родичі яких вже хворіють на бронхіальну астму;

- пацієнтам з різних алергічними хворобами (харчова алергія, атопічний дерматит, алергічний риніт, екзема та ін.);

- особам, алергічна налаштованість яких доведена за допомогою імунологічних методів дослідження.

"З метою вторинної профілактики бронхіальної астми у цієї групи осіб, - наголошує чернівецька лікарка, - проводиться профілактичне лікування протиалергічними препаратами"

Поради щодо зменшення тяжкості перебігу і попередження загострень хвороби у пацієнтів, які вже хворіють на бронхіальну астму

Медик розповідає, що основний метод профілактики астми на цьому етапі полягає у виключенні контакту пацієнта з алергеном, що викликає приступ астми (елімінаційний режим).

Для якісного проведення елімінаційних режиму необхідно знати, який саме алерген (або група алергенів) викликають напад астми у хворого. Поширеними алергенами є: домашній пил, таргани, мікрокліщі, шерсть домашніх тварин, цвілеві грибки, деякі види їжі, пилок рослин, - пояснює Інна Володимирівна.

Як наголошує доцентка БДМУ, для запобігання контакту організму хворого з цими алергенами необхідно дотримуватися певних санітарно-гігієнічні правил:

• у приміщенні, в якому проживає хворий, необхідно проводити регулярне вологе прибирання (1-2 рази на тиждень), сам хворий на час прибирання повинен залишити приміщення;

• з приміщення, в якому проживає хворий на астму, повинні бути видалені всі килими і м’які меблі, а також інші предмети, в яких може накопичуватися пил. Також з кімнати хворого слід винести кімнатні рослини;

• постільну білизну хворого потрібно прати щотижня в гарячій воді (60°С) з господарським милом;

• для подушок і матраців хворого потрібно використовувати спеціальні пилонепроникні чохли;

• в кімнату хворого не можна допускати домашніх тварин;

• доцільно проводити заходи боротьби з тарганами та іншими комахами;

• з харчового раціону хворого слід виключити всі продукти, що викликають алергію;

• при появі підвищеної концентрації алергенів в повітрі закривати вікна і двері, використовувати кондиціонери,

• виключити своє перебування в прокурених приміщеннях і не палити цигарок самим;

• уникати контакту з алергенами на своєму робочому місці;

• намагатися виключити в харчуванні продукти, що містять консерванти і барвники;

• пам'ятати, що деякі лікарські препарати здатні спровокувати загострення бронхіальної астми, тому необхідно проконсультуватися з лікарем, перед прийомом нового лікарського препарату;

• проводити щорічну вакцинацію проти грипу.

"Але найголовніше, що Ви можете зробити як пацієнт, - стверджує Інна Дутка - регулярно відвідувати лікаря (кілька разів на місяць при підборі терапії і режиму; один раз в 2-6 місяців після досягнення контролю астми, під час яких лікарю необхідно не тільки контролювати зміни в стані пацієнтів, але і перевіряти правильність використання препаратів і пристосувань для їх введення)".

Наша співрозмовниця переконана, що суворе дотримання рекомендацій лікаря і розробленого індивідуального плану дій з підтримки контролю над бронхіальною астмою обов'язково дасть свої результати і сприятиме хорошому самопочуттю.

Читайте такожПневмонія, спричинена COVID-19: чернівецька науковиця розповіла про симптоми, лікування та ризики хвороби

ВООЗ назвала головні причини смертності в світі за останні двадцять років

#бронхіальна астма #ознаки #попередження #профілактика
Оголошення
live comments feed...